73 годовщина освобождения Кривого Рога от фашистских захватчиков

22 февраля 2017 г. 73 годовщина освобождения Кривого Рога от фашистских захватчиков. Сайт «Криворожские ведомости».

73 года назад началась Никопольско-Криворожская фронтовая операция, которая проходила в период с 30 января по 29 февраля 1944 года, целью которой являлся разгром Никопольско-Криворожской группировки 6 армии (армия «мстителей», которая была создана заново после полной ликвидации под Сталинградом) немецких войск группы «Юг».

Надо отметить, что удержанию Никопольско-Криворожского плацдарма руководство Германии уделяло большое внимание, а именно возможности продления добычи железных и марганцевых руд.

22 февраля наш город отмечает особую дату - 73 годовщину освобождения Кривого Рога от фашистских захватчиков.

С великим уважением мы склоняем головы перед светлой памятью солдатов и офицеров, подпольщиков и партизан, трудящихся тыла – всех кто приближал освобождение города и день Победы над фашизмом.  Отмечая эту дату, нужно всегда помнить, какой ценой она досталось.

Очень жалею, что из-за болезни (грипп) не мог побывать ни на одном из мероприятий.

На Интернет-ресурсе «Криворожские ведомости» запускается новый проект «Освободители Криворожья», в котором будет рассказано о тех, кто рисковал своей жизнью в освобождении Кривого Рога и прилегающих районов.

Абаляев Дмитрий Петрович

Каждый год, городские мероприятия по случаю освобождения у нас проходят на площади возле монумента «Победа». Этот монумент был воздвигнут в память о советских воинах, партизанах и подпольщиках, сражавшихся за освобождение Кривого Рога от немецко-фашистских захватчиков в феврале 1944 г. Также проходит возложение цветов к подножию памятников в каждом районе города.

Возложение цветов к монументу «Победа»

Сюжет ТРК Рудана

Сюжет ТРК РУДАНА. Торжественное собрание в театре им. Шевченко

73 годовщина освобождения города от немецко-фашистских захватчиков

Сюжет. Первый Городской. Кривой Рог

Парад ко Дню освобождения Кривого Рога

Сюжет. Первый Городской. Кривой Рог

Надеюсь, что вам будет интересно узнать:

Факты об освобождении Кривого Рога. 1 часть.

Факты об освобождении Кривого Рога. 2 часть.

Факты об освобождении Кривого Рога. 3 часть.

Низкий поклон, Вам дорогие Ветераны!

Спасибо вам за мирное небо в феврале 1944 года!!!

С уважение автор проекта «Криворожские ведомости»

Петренко Виктор

22. 02. 2016.

До 71 – ї річниці звільнення міста Кривий Ріг та Дніпропетровської області від німецьких загарбників.

Йшов третій рік війни, радянські війська розвиваючи успіх на зайнятих плацдармах на правому березі річки Дніпро стрімко наближалися до важливих стратегічних та економічних районів Криворізького залізорудного басейну та Нікопольських родовищ марганцевих руд.

Нікопольсько-Криворізька фронтова операція відбувалася у період з 30 січня 1944 – 29 лютого 1944,  метою якої був розгром нікопольсько-криворізького угрупування 6 армії ( армія «месників», яка була створена заново після повної ліквідації під Сталінградом) німецьких військ групи «Південь», Треба зазначити, що утриманню нікопольсько-криворізького плацдарму керівництво Німеччини приділяло значну увагу, а саме можливості продовження  видобутку залізних та марганцевих руд. Саме тому під час осіннього прориву у жовтні 1943 року радянських військ силами 2 – го Українського фронту ( генерал армії Конєв) 5 – ї гвардійської танкової армії (задіяні 18-й  і 29-й танкові корпуса)  генерал-полковника танкових військ Ротмісторова П.А. та за підтримки 37-ї армії, яка своїми правофланговими 57 стрілецьким корпусом 25 жовтня 1943 року  майже  впритул підійшли до північних окраїн міста Кривий Ріг ( був захоплений цегельний завод, окремі рудники, селище Веселі Терни, бої велися на вулицях північної частини міста), а частини 62 – ї гвардійської стрілецької дивізії переправившись у села Лозуватка через річку Інгулець висунулися до рубежу села Гурівка.   Але внаслідок потужних контрнаступів німецьких військ 29-30 жовтня 1943 зі сторони Кіровограда ( чотири танкові дивізії)  та у лоб зі сторони Кривого Рогу ( три танкові дивізії ) у напрямку Лозуватка, Недай Вода, Петрово – створило загрозу перекриття шляхів постачання та комунікацій, а також розсічення та оточення наступаючих радянських військ 57 – го стрілецького корпусу.  Велися запеклі бої із переважаючими танковими силами німецьких військ, що призвело до знекровлення обох сторін. Доречно згадати із сумом у серці про непоодинокі факти знищення цілих військових підрозділів, так під час запеклих боїв 31.10.1943 майже у повному составі був оточений та знищений 24 полк 10 – ї гвардійської повітряно - десантної дивізії 82 стрілецького корпусу 37 армії в районі Недай Води, проти них німці застосували страшну зброю - вогнеметні танки, зі сторони німців на цьому напрямку у наступі були задіяні понад 55 танків. Таким чином лише 3 листопада 1943 року вдалося призупинити наступ німецьких військ на криворізькому напрямку, характер бойових дій був наступний – у день оточені стрілецькі дивізії 37 армії займали протитанкові райони та відбивали атаки, а у ночі організовано відходили на нові рубежі. 

В наслідок складних погодних умов (рясні дощі, розбиті дороги – танки застрявали та заривалися у грунт майже по башту), відставання тилів та піхотних підрозділів, а також вичерпання боєприпасів та танкового пального призвело до того, що з листопада 1943 по січень 1944 радянські військам був виданий наказ про перехід та створення жорсткої оборони. Так відбувся перший етап визволення міста Кривий Ріг. Лінія фронту проходила через такі населенні пункти як східний берег річки Інгулець у Недай Води, станція Калачевська, Веселі Терни, річка Саксагань та впродовж залізничної колії сполученням Кривий Ріг - Верхівцево, станція Девладово, Софіївка, Лошкарівка.

У стратегічні плани командування німецького вермахту входило утримання цієї ділянки ( німці називали цей плацдарм - Дніпровська дуга), як гарант безперебійного сполучення та постачання суходолом Кримського угрупування німецьких військ, а також утримання такого виступу для здійснення контр наступальних дій у фланги противника. Виходячи із чого на такому вузькому  проміжку було сконцентровано 17 піхотних полків, 4 танкових дивізій ( на 60 відсотків були укомплектовані новою технікою – танки «Тигр», «Пантера»), 1 моторизована дивізія, 1 танковий батальйон, 8 дивізіонів штурмових гармат „Фердінанд”.  Загальна чисельність німецьких складала 540 тисяч солдатів,   2416 гармат і мінометів, 327 танків, 700 літаків. Треба зазначити, що поповнення цієї групи військ було за рахунок перекидання військ із Західної Європи  ( Італія, Франція, Голландія ), тобто прибували на фронт добре екіпіровані та свіжі війська із достатнім військовим вишколом.   На рубежі оборони нікопольсько -  криворізького виступу німцями були проведенні значні фортифікаційні роботи, належним чином облаштовані  лінії оборони ключових стратегічних висот та населених пунктів, створені мінні поля, дротові загорожі (спіраль Бруно), вогняні артилерійські пастки. Треба зазначити, що оборона німцями велася методом організації опорних пунктів із застосування широкого маневруванням резервними силами, користуючись прикриттям ландшафту ( балки, яри, схили), а також були сформовані „пожежні” мобільні ударні частини, які вводилися у дію на місцях прориву оборони. 

За задумкою Генерального штабу війська 3-го Українського фронту  (37-а, 46-а, 8-а гвардійські армії, 6-а армія, 3-я гвардійська і 5-я ударна армія (з  10 лютого), 4-й гвардійський моторизований корпус, 17- я повітряна армія; генерал  армії Р. Я. Маліновський) та 4-го Українського фронту (3-я гвардійська і 5-а ударна армії (до 10 лютого), 28-а армія, 2-й гвард. мк, 8-а повітряна армія; генерал армії Ф. І. Толбухін)  повинні були нанести два потужних змикаючих  ударів із півночі та півдня від розташування німецького угрупування. Загальна чисельність радянських військ на цьому напрямку складала 705 тисяч солдатів, 7796 гармат і мінометів, 238 танків і САУ, 1333 літака.  Операція розпочалася 30 січня 1944 року із нанесення відволікаючих ударів силами 37 армії ( генерал-лейтенант Шарохін М.Н.)  на Кривий Ріг і 6-ї армії на Нікополь, які німецьке командування прийняло за основні і в зв’язку із чим терміново ввели у бій 2 танкові дивізії, що допомогло 31 січня 8-ї гвардійській та  46-ї арміям нанести основний удар у напрямку Апостолова і розсікти  6 німецьку армію навпіл. 11 лютого німецький війська нанесли сильний контрудар у напрямку Апостолово, щоб затримати наступ 3-го Українського фронту та утримати коридор уздовж правого берегу Дніпра для виводу своїх військ із району Нікополя та Марганця, таким чином вони уникали оточення, але зазнали  значних втрат бойової техніки та амуніції. Доречно згадати, що не зважаючи на складу обстановку німецькі війська під час відступу всіх своїх поранених евакуювали, обози із якими охороняли озброєні підрозділи калмицьких та козацьких добровольців.

17 лютого був  відновлений наступ на Криворізькому напрямку. Звільнення міста відбувалося нанесенням  двох ударів із півночі в районі селища Веселі Терни та південно-східного напрямків із району Апостолова. Наступ вівся у складних кліматичних умовах, великі морози змінювалися відлигою, що перетворювала  постачання військ у пекельні муки. Так малися такі факти, що перед наступом кожному солдату видався гарматний снаряд чи мінометна міна, які вони повинні були нести на багатокілометровому марші, або залучалися жителі звільнених сіл, яким нарізалися під примусом розстрілу дільниці постачання. Під час здійснення наступу радянські війська широко почали застосовувати нічні удари, що мали велику ефективність та деморалізували німецькі війська незвичними методами та тактикою ведення військових дій. Слід зазначити, що крайня нестача боєприпасів для гармат призводила до значних людських втрат, так як німецькі масові танкові атаки  із підтримкою піхоти - просто не було чим відбивати, лише ціною власного життя.

Доречно згадати про «чорну піхоту», яка набиралася польовими воєнкоматами із числа місцевого населення, що було під окупацією. Брали як зовсім молодих так і старих, аби вони могли тримати зброю. Про військовий вишкіл не було і мови, їх навіть не перевдягали у військове, так вони і лежали на білому снігу в своїх чорних свитках, жупанах, куфайках, рясно засіваючи прилеглі схили балок та ярів. Свідки та документи архівів свідчать, що мобілізована «чорна піхота», як правило у продовж місяця гинула неподалік від рідної домівки і у деяких випадках про місце поховання було вказано – тіло забрано близькими родичами. Доречно згадати і про тактику штурмівки РСЧА опорних позицій німців на прилеглих висотах, курганах.  Арифметика досить проста, але вбивча. Так піхотний кулемет вермахту MG -42 мав короб із стрічками живлення на 250 патронів, які при скорострільності 1200 пострілів на хвилину – танули за декілька секунд і як наслідок проводилася або заміна ствола чи перезарядка стрічки, що вимагало часу до 10 секунд ( для вправної та професійної обслуги). Що таке для дорослої людини 10 секунд??? За 10 секунд спортсмен  спроможний подолати 100 метрів, а для солдата у зимовій одежі із зброєю ймовірно не більше 15-20 метрів.  Таким чином, перша лінія атакуючих були «чорні піхотинці» на яких німецькі кулеметники витрачали боєзапас, а у другій лінії були солдати із військовим досвідом і які були спроможні влучно жбурнути гранату чи вести влучний вогонь. Саме завдяки отриманій паузі до 10 секунд,  дозволяло другій лінії солдат миттєво скоротити відстань до кулеметної точки та подавити ії, увірватися у траншеї, але ціною життя «чорної піхоти». Так німецькі піхотинці практикували облаштування запасної (другої) лінії траншей, що надавало  їм можливість уникнути зайвих втрат і своєчасно покинути передову лінію у разі масованого артобстрілу чи неможливості відбиття атаки. Однак хитрість німецької піхоти полягала ще й у тім, що заздалегідь передову лінію окопів вони пристрілювали своїми  мінометами та влаштовували вогневі капкани. Про зазначене свідчить польовий археологічний досвід пошуковців, коли на німецьких позиціях виявлялися на дні траншеї чіткі прошарки гільзових насипів та характерне розташування  людських решток ( втоптані один на одному).

І тому ми маємо сумну статистику, що під час визвольних змагань за Нікопольсько-Криворізький плацдарм та звільнення Кривого Рогу загинуло близько 200 тисяч радянських солдат проти 112 тисяч німецьких вояків період з вересня 1943 по лютий 1944). Саме такі факти призвели до того, що в офіційних виданнях, мемуарах, спогадах маються деякі перекрутки дійсності, про страшні людські втрати згадують мимоволі, хоча за спогадами свідків під час форсування Дніпра вода була червоною від людської крові, людські тіла відносило вниз по течі Дніпра аж до самого Чорного моря. Під шквальним вогнем гинули цілі військові підрозділи. Так біля селищ Менжинка, Софіївка, Недай Вода, Лозуватка, Радіонівка,  в районах станцій Девладово, Апостолово, Лошкарівка і до цих пір  на  місцях проведення військових операцій залишаються не поховані останки солдат і та робота, яка проводиться громадською історико – пошуковою організацією «Пошук-Дніпро» має своє людське визнання. Протягом 2010 - 2014 було знайдені та перепоховані понад 1000 радянських солдат.

Штурм північного пригороду та рудників почався о 05.00 годині 22 лютого солдатами 82 - го стрілецького корпусу, які до 06.30  звільнили станцію Мудрьона , форсували річку Саксагань та до 11.00 звільнили станцію Карнаватку, рудник Леніна,  одночасно продовжуючи наступ із півдня війська 64 стрілецького корпусу звільнили станцію Довгинцево, Робітниче селище, рудник Смичка, центр міста та його південну частину. Доречно згадати про дії 6-го та 9- го окремих стрілецьких штурмових батальйонів ( штрафбати), вони були  укомплектовані цілком із офіцерів, які здійснили дисциплінарні проступки. Командував 6 – м ОСШБ капітан Сулімов, а 9 – м ОСШБ підполковник Ісаев. Зазначені батальйони використовувалися безпосередньо для звільнення міста зі сторони станції Червона та Робітничого селища, за час боїв у місті батальйони зазнали незначних втрат. Але маються сухі цифри періодів дій  зазначених військових підрозділів, так 6 ОСШБ загинув в період з 13.02.1944 - 29.02.1944, а 9-й ОСШБ загинув з 20.02.1944 – 26.02.1944. Знайшлися спогади одного із „штрафбатовця” капітана Мальцева, де він зазначив: „...через чотири дні після нашого штурму міста, передавши свої позиції 266 стрілецькій дивізій, нам наказали взяти висоту...після короткого марш - кидка за місто ми зайняли позицію перед німцями...комбат нам говорив, що у нас нема гармат, нема мінометів...але є борг перед  Вітчизною...і ми зобов’язані його вернути...Візьмете висоту і змиєте кров’ю сором”. Чотири дні батальйон у лоб штурмував зазначений опорний пункт німців ( район житломасиву Макулан ), який був добре облаштований у інженерному плані, всі чагарники та дерева були завбачливо вирублені, щоб був гарний круговий огляд для кулеметників, підступи до висоти були  лисі, без жодної можливості сховатися у ложбинці. На третій день висоту взяли, із 1000 солдатів в живих залишилося лише 82, яким потім вернули військові звання, зброю і після коротких курсів перепідготовки із тактики направили у діючі війська.   

Таким чином 22 лютого 1944 року військами 37 армії (82-й стрілецький корпус (генерал-майор Кузнєцов Павло Григорович), 10-а окрема винищувально - протитанкова артилерійська бригада (підполковник Антонов Федір Андрійович) та 46 армії (6-й гвардійський стрілецький корпус (генерал-майор Котов Григорій Петрович); 34-й стрілецький корпус (генерал-майор Кособуцький Іван Степанович); 28-й окремий гвардійський танковий полк (майор Пшенігнер Наум Менделейович); 398-й гвардійський самохідно - артилерійський полк (підполковник Мясніков Іля Архипович); 115-а гарматно артилерійська бригада (полковник Поляков Михайло Іванович) – було о 16.00 повністю очищене та  звільнено місто Кривий Ріг.

За відвагу у  боях 26 частинам та з’єднанням   присвоєні  почесні найменування  "Нікопольські " та " Криворізькі ", 14 солдатам присвоєно звання Герой Радянського союзу, місто Москва салютувала воїнам - визволителям  двадцятьма артилерійськими залпами із двохсот двадцяти чотирьох гармат. 

Шановні читачі!!! Давайте згадаємо і пом’янемо всіх Героїв тої безжальної, кривавої війни, яка лютувала на нашій землі 71 рік назад та зараз… Хочу міцно потиснути руки всім пошуковцям, котрі повертають із небуття прізвища без вісті зниклих і виконують останнє право загиблих солдатів - мати власну могилу та православний хрест на ній. Поважаю почуття всіх тих людей, які відчувають у своїй душі неоплатний борг перед загиблими. Вічна Пам'ять!!!

Керівник пошукової групи №4 Криворізького відділення громадської історико - пошукової організації «Пошук – Дніпро»                                                 

Анатолій Цуман

ПОМНИМ!!! И НЕ ЗАБЫВАЕМ!!!

71 год назад началась Никопольско-Криворожская фронтовая операция, которая проходила в период с 30 января по 29 февраля 1944 года, целью которой являлся разгром Никопольско-Криворожской группировки 6 армии (армия «мстителей», которая была создана заново после полной ликвидации под Сталинградом) немецких войск группы «Юг».

Надо отметить, что удержанию Никопольско-Криворожского плацдарма руководство Германии уделяло большое внимание, а именно возможности продления добычи железных и марганцевых руд.

В стратегические планы командования германского вермахта входило удержание данного и соседних участков фронта (немцы называли плацдарм под Никополем - Днепровская дуга), как гаранта бесперебойного сообщения и снабжения Крымской группировки немецких войск, а также для осуществления в будущем контрнаступательных действий во фланги противника. Исходя из этого, на таком узком промежутке фронта было сконцентрировано 17 пехотных полков, 4 танковых дивизий (на 60 процентов были укомплектованы новой техникой - танки «Тигр», «Пантера»), 1 моторизованная дивизия, 1 танковый батальон, 8 дивизионов штурмовых орудий «Фердинанд». Общая численность немецких войск составляла 540 000 солдат, 2416 орудий и минометов, 327 танков, 700 самолетов. Надо отметить, что пополнение этой группы войск происходило за счет переброски войск из Западной Европы (Италия, Франция, Голландия), т.е. на фронт прибывали хорошо экипированные и свежие войска с достаточной военным выучкой.

Общая численность советских войск на этом направлении составляла 705 000 солдат, 7796 орудий и минометов, 238 танков и САУ, 1333 самолета.

Операция началась 30 января 1944 года с нанесения отвлекающих ударов силами 37-й армии (генерал-лейтенант Шарохин М.Н.) в Кривой Рог и 6-й армии на Никополь, которые немецкое командование приняло за основные и в связи с чем срочно ввело в бой 2 танковые дивизии. 

Это помогло 31 января 8-й гвардейской и 46-й армиям нанести основной удар в направлении Апостолова и рассечь 6-ю немецкую армию пополам.

Сборник немецкой кинохроники по Никопольско-Криворожскому направлению 1943-1944

ПОМНИМ!!! И НЕ ЗАБЫВАЕМ!!!

Огромное спасибо автору статьи Анатолию Викторовичу представителю историко-поисковой общественной организации «Поиск-Днепр» за предоставленный материал для интернет проекта «Криворожские ведомости».

Яркий эпизод в освобождении города Кривого Рога.

В славной эпопеи освобождения Кривого Рога был такой эпизод.

В центр города ворвались отдельные подразделения 18-го танкового корпуса. Смело и отважно действовала рота старшего лейтенанта Г. А. Романенко. Личный героизм и мужество наряду с ним проявили Н. М. Козлов, А. Г. Махров, В. А. Белороссов. За 8 часов пребывания во вражеском кольце они уничтожили 5 дзотов, 1 танк, 7 бронетранспортеров, 4 бронемашины, 6 мотоциклов, 1 противотанковую пушку, 30 автомашин, 3 пулеметные точки, подбили 2 «тигра» и самоходную установку, истребили свыше 100 офицеров и солдат противника. За этот бесстрашный рейд в тылу враг Г. А. Романенко, Н. М. Козлов, А. Г. Махров, В. А. Белороссов были удостоены звания Героя Советского Союза.

Память об освободителях города свято чтут в Криворожском техническом университете (бывшее название КГРИ).

На здания по адресу ул. Пушкина 37 в Центрально-Городском районе  установлена памятная табличка.

Это был один из  яркий эпизодов в освобождении города Кривого Рога.

Желаете первыми читать новости блога?

Тогда подпишитесь на RSS  Также есть возможность получать новость на свой эл. адрес  Подпишитесь на Историю города Кривой Рог через Email  Подписались? Для подтверждения подписки на этот блог  нажмите, пожалуйста, на ссылку, которая будет в письме, пришедшее на ваш эл. адрес!


История Авиации! Штурмовик Ил-2.

25. 07. 2011.

Факты об освобождении Кривого Рога. 3 часть.

Борьба криворожских партизан и подпольщиков против фашистов слилась с наступательными действиями частей Красной Армии, начавшими 17 февраля 1944 года за освобождение Криворожья.

О том, как боролись подпольщики можно прочитать здесь:

Факты об освобождении города Кривой Рог. 1 часть.

Факты об освобождении города Кривой Рог. 2 часть.

• В боях продолжают принимать участие партизанский отряд Сиднева-Ткачука на юге и вооруженный отряд, созданный группой «Красногвардеец», - на севере Кривбасса. Отряд группы «Красногвардеец» помог наступающим войскам спасти от разрушения заминированную фашистами плотину водохранилища КРЭС.
• 16 февраля 1944 года командир 34 стрелкового корпуса отдает приказ про готовность к наступлению на 20-00 на юго-восточную окраину Кривого Рога на 17 февраля 1944 года.
• 17 февраля ночью 34 стрелковый корпус занимает выгодное положение для наступления на город Кривой рог на рубеже сел Розы Люксембург - Свистуново.
• 18 февраля в 10-00 часов утра началась 30-минутная арт. подготовка и части корпуса пошли в атаку. В районе села Свистуново была окружена и уничтожена большая группировка врага силами 808 и 815 стрелковых полков.
• 4-я гвардейская стрелковая дивизия овладела селами Новый Кривой Рог и Ивановка. Но, в этот момент фашисты перешли в контратаку, и дивизии пришлось отойти на исходные позиции.
• 21 февраля 48-я гвардейская дивизия ведет бои за Криворожский Металлургический завод, овладевает им и переходит в наступление на Соцгород. К 17-00 дивизия выходит на окраину Соцгорода.
• 236-я гвардейская стрелковая дивизия вела бои за станцию Червоная и вышла на восточную окраину Кривого Рога.
• 394-я стрелковая дивизия наступала на район 98-го квартала, к концу дня освободила 98-й, 20-й, 75-й, 77-й кварталы и продолжала вести бои за 16-й, 57-й и 22-й кварталы.
• 4-я гвардейская стрелковая дивизия ведет бои в направлении северной окраины с. Новый Кривой Рог (сейчас жил. массив СевГока) и северной окраины Кривого Рога и вышла на реку Ингулец, где заняла оборону.
• 22 февраля части 34-го стрелкового корпуса (48 гв. стр. д., 236 стр. д., 394 стр. д. и 3-й полк 4 гв. стр. д.) в час ночи штурмовали центр города и к 14-00 дня полностью очистили его от немцев и сходу начали форсировать речки Ингулец и Саксагань.
• 6-й гв. стрелковый корпус штурмом овладел станцией Мудреная и по следам отступающего врага корпус врывается в Кривой Рог.
• 15-я гв. стрелковая дивизия с частями 28-й гв. стрелковой дивизии штурмом овладели станцией Долгинцево и продолжили наступление на Кривой Рог.

Схема Криворожской наступательной операции Третьего Украинского фронта.

• 23 февраля 394-я стрелковая дивизия продолжала наступление и уничтожая вражеские группировки форсировала речку Ингулец и полностью очистила от немцев юго-западную часть города, овладевая населенными пунктами Антоновка и станцией Антоновка.
• Освобождены улицы: Трудовая, Металлистов, Урицкого, Административная, Водокачка, 10-летия Октября, Херсонская, рудник МОПР, и т.д.
• 24 февраля командиры дивизии 34-го стрелкового корпуса ночью 25 февраля провели перегруппировку войск и к 6-30 утра заняли выгодное расположение для наступления, которое началось в 8-00 часов утра после 15 минутной артподготовки.  Освобождены поселки Смычка и Всебратское.
• 25 февраля 48-я стрелковая дивизия, отбившая несколько контратак вышла на западный бок балки Тимашева (с. Латовка- с. Зеленый Гай), где и закрепилась.
• 234 и 394 стрелковая дивизия отбивали контратаки врага.
• 26 февраля 34-й стрелковый корпус вел тяжелые бои в районе балки Тимашева (рудник Руднева- хутора).
• 27 февраля части 34-го стрелкового корпуса атаковали врага по всему фронту.
• 29 февраля тяжелые бои были в районе села Красное поле.
• 8 марта 1994 года криворожский район был полностью освобожден в результате Березниговато-Снигуривской наступательной операции.

Желаете узнать, что сказал  диктор Левитан в сообщении от Совинформбюро от 22 февраля 1944 года?

Тогда, подпишитесь на RSS и вы будете получать каждую новую новость из этого блога. Подпишитесь на Историю города Кривой Рог через Email  Так же вы можете стать постоянным читателем блога!! Будем рады, если поделитесь со своими друзьями ссылкой на наш блог http://krivoyrog-history.blogspot.com/

Источник информации:

1. Справочник-путеводитель Криворожье. Коллектив авторов. Днепропетровское книжное издательство. Днепропетровск. 1963.

2. Мельник О.О. Криворіжжя: від визволення до Перемоги: Хроніка подій з 22 лютого до 9 травня 1945р. Кривий ріг: Видавничий дім, 2004. – 56 с.

20. 02. 2011

Факты об освобождении Кривого Рога. 2 часть.

Борьба за освобождение города от немецко-фашистских захватчиков продолжается…  

Здесь Факты об освобождении Кривого Рога. 1 часть.

• В сентябре 1941 года создается подпольная группа Николая Решетняка в составе Анатолия Желтухи, Алексея Щербакова, Николая Ходича, Груни Романовой. Начали они свою борьбу с распространением листовок. За время существования группы было выпущено 45 названий листовок. Осенью они смонтировали радиоприемник и начали распространять среди населения сводки Совинформбюро. Им удалось вывести из строя 24 рации, собрать немного оружия, но они были схвачены. 17 сентября 1943 года расстреляны фашистами.
• В феврале 1942 начинает свою подпольную деятельность комсомольско-молодежная группа «Красногвардеец» (на руднике им. Красной гвардии). Ее организатором был комсомолец Н. П. Гринев. Группа вначале состояла из 8 человек, потом из 27. Активными членами группы были И. Косыгин, Н. Бабенко, Н. Мазыкин, Н. Недяшковский, И. Гудзь, Т. Буряченко и другие. Вначале они выпускали и распространяли листовки на рудниках и ближайших селах, затем перешли к диверсионной борьбе с фашистами. В конце 1943 года Н. П. Гринев организовал из молодежи вооруженный отряд, куда вошли члены подпольной группы, и установил связь с наступающими частями Красной Армии.
• В декабре 1942 года создается крупный партизанский отряд под командованием бывшего учителя школы рудника «Ингулец» Г. М. Сиднева, действовавшего в южных окрестностях Кривого Рога.
• В ноябре 1942 года была создана еще подпольная комсомольско-молодежная группа – «Дзержинец» (на руднике им. Дзержинского). Группа установила радиоприемник, слушала сводки Совинформбюро, распространяла листовки. Весной 1943 года группа организовала диверсии на железной дороге, руднике им. Артема, убивала фашистов, собирала оружие. Им даже удалось уничтожить немецкий самолет! Фашистским оккупантам удалось схватить и расстрелять пять активных членов подпольной группы «Дзержинец» - И. Демиденко, П. Татаринцева, Н. Кожакина, В. Гемса.

Борьба за освобождение города Кривой Рог продолжается…

Хотите узнать, тогда подпишитесь на RSS и вы будете получать каждую новую новость из этого блога. Подпишитесь на Историю города Кривой Рог через Email  Так же вы можете стать постоянным читателем блога!! Будем рады, если поделитесь со своими друзьями ссылкой на наш блог http://krivoyrog-history.blogspot.com/

Источник информации:

Справочник-путеводитель Криворожье. Коллектив авторов. Днепропетровское книжное издательство. Днепропетровск. 1963.

19. 02. 2011.

Факты об освобождении Кривого Рога. 1часть.

Приближается очередная годовщина освобождения города Кривой Рога.

В связи с этим, я хочу поделиться с вами фактами, которые имеют отношение к истории города в период Великой Отечественной войны.

Итак, несколько фактов:

• 22 июня 1941 года гитлеровская Германия вероломно, нападает на СССР.
• До начала войны в Кривом Роге проживало 197621 жителей. Из них, рабочих 63000, служащих 18000, иждивенцев 116621в т.ч. детей до 16 лет 67 409.
• С приближением фронта к городу начинается эвакуация оборудования металлургического завода, завода «Коммунист», рудников и других предприятий. Вместе  с оборудованием в тыл страны выехали горняки и металлурги, другие специалисты, хотя криворожане рвались на фронт защищать Родину.
• 8 августа 1941 года в Кривом Роге объявлена эвакуация.
• 14 августа 1941 года немцы врываются в город, устанавливая жесткий оккупационный режим который продлился 31 месяц.
• Но в тылу уже начал действовать подпольный горком партии в составе Н. Л. Омельченко, А. Е. Губенко, В. С. Сингирцова, С. Г. Помельникова.
• По неполным данным за период оккупации было расстреляно, замучено, брошено в шурфы 7239 жителей города.
• Член подпольного горкома В. С. Сингирцов на руднике им. Дзержинского из рабочих создает подпольную антифашистскую группу. В нее вошли В. Потапенко, Н. Потапенко, И. Кравченко, И. Левоненко, С. Пляк, Е. Квитко, А. Цыганков, П. Ильченко, П. Лаптев.  Они взорвали железнодорожный мост, вывели из строя 12 автомашин.
• Одновременно в совхозе №38 и поселке ст. Мудреная возникает другая подпольная группа созданная коммунистом П. А. Тарандушко которая вела агитацию, выпускала и распространяла листовки.
• В ноябре 1941 году коммунист Ю. М. Козаченко организовал в Соцгороде подпольный комитет, в состав которого вошли И. Москаленко, М. Стадник, В. Шевченко. Комитет создает группу Ф. Е. Щербака на станции Долгинцево. Совместно группы  выпускают и распространяют листовки и сводки Совинформбюро принимаемые по радио. Они собирали и прятали оружие, помогали укрывать воинов Красной Армии, оказали им помощь для перехода через линию фронта, собирали шрифт для создания подпольной типографии. Но их предали и выследили. В 1942 году пятнадцать подпольщиков из долгинцевской группы и подпольного комитета были схвачены и замучены в фашистских застенках, среди них Ю. Козаченко, Ф. Щербак, В. Носенко, М. Карачанский, И. Москаленко, С. Поляков, С. Никитенко, Г. Шевченко и другие.

Но, борьба за освобождение города Кривой Рог продолжалась…

В следующем выпуске мы узнаем, как действовали подпольные группы Н. Решетняка, «Красногвардеец» и «Дзержинец».

Хотите узнать, тогда подпишитесь на RSS и вы будете получать каждую новую новость из этого блога. Подпишитесь на Историю города Кривой Рог через Email  Так же вы можете стать постоянным читателем блога!! Будем рады, если поделитесь со своими друзьями ссылкой на наш блог http://krivoyrog-history.blogspot.com/

Источник информации:

1.Криворожский горный институт. К 50 -летию института. Коллектив авторов. Издательство Львовского университета. Львов. 1972. 

2.Справочник-путеводитель Криворожье. Коллектив авторов. Днепропетровское книжное издательство. Днепропетровск. 1963.

18. 02. 2011
Обновление 26. 02. 2011.
Факты об освобождении Кривого Рога 2 часть.
Факты об освобождении Кривого Рога 3 часть.
Продолжение следует...